Тривалий стрес і напруга від війни призводять до змін у психіці, які ми не завжди помічаємо. На третьому році повномасштабної війни (і 10-му вцілому, починаючи з 2014) ми відчуваємо емоційне виснаження, також можуть відбуватися зміни у біохімії мозку, емоційній сфері, поведінкових патернах та соціальних зв’язках.
🔸 Виснаження біологічних ресурсів та зміни у хімії мозку
Надмірне вироблення кортизолу
• гормону, який відповідає за адаптацію до стресу, призводить до зниження рівня дофаміну та серотоніну, що є причиною апатії, депресії, порушення сну, зниження рівня енергії та мотивації.
🌿 Регулярні фізичні вправи, свіже повітря, збалансоване харчування допоможе підтримувати настрій та енергію.
🔸 Втома від співчуття та емоційне оніміння
Травматичні історії, які є у просторі щодня під час війни, виснажують емоційні ресурси. Це називається вікарною травмою, або вторинною травматизацією, яка проявляється через емоційну виснаженість, пригнічення та втрату емпатії. Настає так звана «втома від співчуття», коли психіка «вимикає» здатність до глибоких емоцій, щоб захистити себе від виснаження. Вцілому емоційний фон може бути більш “збіднілим”.
🌿 Відстежуйте, коли ви починаєте емоційно «перегорати», і робіть паузу. Практикуйте «емоційне розвантаження» через творчість, фокусуйтеся на власних межах, щоб не брати на себе надмірні переживання. Знаходьте джерела позитивних емоцій, щоб розширювати палітру почуттів на наповнювати себе ресурсом.
🔸 Когнітивна втома
Тривале перебування в умовах високого стресу виснажує когнітивні ресурси, що ускладнює здатність концентруватися, швидко приймати рішення та обробляти інформацію. Мозок постійно працює у стані підвищеної тривоги, намагаючись адаптуватися до непередбачуваних загроз. На третій рік війни когнітивна втома стає ще глибшою, оскільки ресурси мозку спрямовані на виживання, а не на повноцінну когнітивну діяльність.
🌿 Плануйте регулярні паузи для відпочинку, впроваджуйте техніки релаксації, майндфулнесу та підтримуйте когнітивну активність, виконуючи нескладні, але цікаві завдання, наприклад, короткі ігри або кросворди.
🔸 Зміна поведінкових патернів
У стані хронічного стресу поведінка може ставати більш регідною. Людина все більше уникає нових ситуацій, боїться спонтанності у звичайних сферах життя, навіть приємні сюрпризи можуть викликати негативну реакцію. Це
• захисний механізм, спрямований на збереження енергії та мінімізацію потенційних стресорів.
🌿 Вводьте маленькі зміни у рутині (інша дорога додому, нова зачіска тощо), пробуйте щось нове • це дає психіці безпечний простір для адаптації.
🔸 Перебудова соціальних зв’язків під впливом стресу
Хронічний стрес змінює наше ставлення до соціальної взаємодії, яка в умовах постійного напруження стає енергетично затратною. Виснаження психічних ресурсів ускладнює підтримку міжособистісних контактів, адже навіть рутинне спілкування потребує додаткових когнітивних і емоційних зусиль. Тому люди можуть обмежувати або мінімізувати зв’язки, зберігаючи енергію для базових потреб.
Хоча тимчасова ізоляція може дати полегшення, вона несе ризик подальшого емоційного виснаження через втрату підтримки, адже соціальна взаємодія — це важливий ресурс для відновлення психологічної стійкості.
🌿 Вибудовуйте коло підтримки, орієнтуючись на контакти, які не вимагають значних енергетичних затрат і дарують відчуття безпеки та підтримки. Варто шукати соціальні групи або ініціативи, які поділяють ваші інтереси та цінності, оскільки це сприяє взаємній емпатії та знижує напругу. Спробуйте поступово відновлювати зв’язки з друзями та знайомими, щоб отримувати ресурсну підтримку та відчуття приналежності, важливе для психічного благополуччя.
🔸 Емоційна десенсибілізація та групова нормалізація
Постійний контакт із стресовими ситуаціями може зробити нас менш чутливими до небезпеки
• це називається емоційною десенсибілізацією. Психіка адаптується, і ми стаємо більш «загартованими». У спільнотах, які тривалий час живуть у стресових умовах, формується групова нормалізація: люди перестають сприймати загрозу як щось виняткове, відносячи її до звичної реальності.
🌿 Загартованість • це важливий ресурс для виживання. Водночас важливо об’єктивно оцінювати загрози та не ігнорувати їх. Піклуйтеся про свою безпеку, тримайте руку на пульсі життя, не забувайте жити… Дбайте про рутину: працюйте, вчіться, любіть, творіть, наскільки дозволяють обставини. Саме так ми зберігаємо баланс між стійкістю та нормальним життям, яке є основою нашого психологічного здоров’я.
🔵 У тривалих кризових умовах психологічні реакції стають глибшими, а разом із викликами формуються й нові стратегії адаптації. Це не унікальний досвід в історії людства, але дуже особливий у нашій власній історії. Проходячи через темні часи, ми стаємо сильнішими.
Тримаймося!
З вірою у Перемогу 💛🩵
