Радість – це емоція, яка додає смак життю і стимулює нас до подальших досягнень. Радість також впливає на наше ментальне здоров’я. Коли ми переживаємо радість, наша впевненість у собі зміцнюється, ми стаємо більш оптимістичними і дивимося на світ з позитивним настроєм. Вправа “Одягни себе у радість” допомогла нам подолати стрес, тривожність і депресію, а також підвищила самооцінку і самоповагу.
📢 Щоденні повітряні тривоги, переживання за близьких і рідних, численні ситуації небезпеки, викликані війною, «вимикають» наших дітей з освітнього процесу.
Необхідною умовою продовження навчання дітей в умовах війни – є увага до їхнього психоемоційного стану.
Найчастіше про свої проблеми діти сигналізують не словами, а зміною поведінки, скаргами на погане самопочуття. У них можуть з’являтися зміни в емоційній та когнітивній сферах, зовнішньому вигляді, тощо. Детальніше про це – у картках. ⤵️
Ці ознаки не є вичерпними, оскільки кожна дитина травматичні події переживає по-своєму. На це впливає вік, індивідуальне сприйняття, захищеність у психологічному плані, стійкість до стресу. Тому прояви травм війни у дітей можуть різнитися.
Для того, щоб забезпечити учням вчасну і потрібну психосоціальну підтримку, педагогам потрібно:
✔️ уважно спостерігати за поведінкою дітей;
✔️спілкуватися з ними;
✔️цікавитися їхніми справами;
✔️відмічати динаміку змін;
✔️у разі, коли помічені зміни – швидко діяти:
🔘запитати саму дитину, чи потрібна їй допомога;
🔘запевнити дитину що вона не сама буде справлятися зі своїми складними станами;
🔘поговорити з батьками;
🔘проінформувати шкільного психолога;
🔘запитати у колег, чи помітили вони ці зміни.
Наше головне завдання: перебуваючи поруч із дітьми, побачити і почути ці прояви, та запустити сигнал про необхідність їхньої підтримки.
Сьогодні дуже важливо залишатися стійкими і в жодному разі не опускати руки. Вправа “Дерево мого професійного Я” допомогла підвищити стресостійкість, сприяти усвідомленню якостей, визначити роль педагогічної рефлексії у власному професійному становленні і розвитку.
Зайві думки часто перевантажують нас, викликаючи стрес і втому. Спробуйте ці практичні методи, щоб “очистити” свій розум і повернути ясність:
🗝 Вправа “Ментальна скринька”: Запишіть на папір усе, що турбує, і “відкладіть” ці думки, уявляючи, що кладете їх у скриньку. Це допомагає відкласти зайве та сконцентруватися на важливому.
🗝 Медитація на дихання: Зосередьтеся на диханні. Якщо думки починають “захоплювати”, спокійно поверніться до спостереження за вдихом і видихом.
🗝 Фізичне розвантаження: Прогулянка або фізичні вправи знижують рівень стресу та допомагають переключитися.
🗝 Цифровий детокс: Вимкніть телефон і сповіщення хоча б на годину. Замість скролінгу соцмереж займіться чимось творчим або відпочиньте.
🗝 Правило “1 справа за раз”: Зосередьтеся на одній задачі. Завершивши її, переходьте до наступної. Це зменшує відчуття перевантаження.
🗝 Вечірній “розбір думок”: Перед сном запишіть короткий звіт про день — що сталося, що турбує, і що ви плануєте зробити завтра. Це допомагає мозку “розвантажитися” перед сном.
Обирайте ті техніки, які вам підходять, і застосовуйте їх регулярно. Звільнення від зайвих думок — це шлях до спокою та внутрішньої гармонії!
Мотивація може бути складною, особливо коли справи не йдуть так, як хотілося б. Ось кілька порад, які можуть допомогти підтримувати і посилювати мотивацію:
Якщо пам’ятати про ці поради і практикувати їх, мотивація поступово стане природнішою, а рух до мети — легшим і приємнішим.
Понад два роки повномасштабної війни змушують українців жити у стані постійного стресу. Новини про обстріли, втрати та руйнування вже не викликають гострих емоцій — це ознака емоційного “замороження”. Психіка вмикає захисний механізм, щоб уберегти нас від надмірного емоційного виснаження.
Ця реакція — природний захисний механізм, коли мозок адаптується до постійної напруги, але разом із негативними емоціями блокується і здатність радіти життю. Втрата емоційної чутливості може погіршити загальний стан здоров’я та знизити якість життя.
Як допомогти собі вийти з емоційного “замороження”
🟢 Зменште вимоги до себе
У стані тривалого стресу ваша продуктивність може знизитися. Це нормально, оскільки психіка витрачає ресурси на захист від емоційного перенапруження. Не вимагайте від себе бути такими ж активними, як раніше, і дозвольте собі працювати в комфортному темпі.
🟢 Складайте маленькі плани
Планування навіть найменших завдань допомагає побачити майбутнє і краще орієнтуватися у теперішньому. Це створює відчуття контролю над своїм життям і дозволяє поступово відновлювати емоційну стабільність.
🟢 Працюйте з тілом
Усвідомлені рухи й дотики допомагають “розморозити” емоції через тілесні відчуття. Погладьте домашню тварину, обійміть близьких, прийміть душ або зробіть кілька танцювальних рухів. Це допоможе повернути чутливість і активізувати позитивні емоції.
🟢 Спілкуйтеся з близькими
Поділіться своїми переживаннями з друзями або родиною. Це важливий крок до нормалізації вашого стану, адже багато людей відчувають те саме. Спілкування допомагає не лише знизити емоційне напруження, а й усвідомити, що ви не самі у своїх відчуттях.
🟢 Відновіть старі стратегії подолання стресу
Згадайте, що допомагало вам справлятися зі стресом раніше. Можливо, ті ж самі методи (прогулянки, творчі заняття, фізична активність тощо) спрацюють і зараз.
🟢 Звертайтеся за професійною підтримкою
Якщо емоційне оніміння триває досить довго і ви не можете впоратися сасостійно, зверніться до психолога. Фахівець допоможе вам розібратися з вашими почуттями та знайти способи відновити емоційну чутливість.
Емоційне “замороження” — це природна реакція на тривалий стрес, але важливо вчасно помітити його і поступово повертати собі чутливість. Піклуйтеся про себе, звертайте увагу на свій стан і дайте собі час для відновлення.
Професійна діяльність педагога пов’язана з багатьма стресовими ситуаціями. Тому важливо вміти знаходити баланс між неприємними моментами, пов’язаними з роботою та ситуаціями, заради яких ми щодня приходимо на роботу. Техніка “Коло балансу” сприяла усвідомленню стресових ситуацій та наявних ресурсів для їх подолання.
Підведено підсумки ІІ етапу XV Міжнародного мовно-літературного конкурсу учнівської та студентської молоді імені Тараса Шевченка серед учнів закладів професійної (професійно-технічної) освіти у 2024/2025 навчальному році.
За перемогу змагалися 29 знавців рідної мови з 21 закладу професійної (професійно-технічної) освіти області✍️
Учень нашого закладу ГОНЧАРЕНКО ОЛЕГ посів почесне І місце серед учнів другого курсу.
Вітаємо учня, бажаємо ще безліч перемог у подальшому житті.🎉
Висловлюємо щиру вдячність викладачці української мови та літератури Любовь Суховеева за якісну підготовку до конкурсу та зичимо натхнення, успіхів у всіх задумах та починаннях💙💛
Зберігайте рідну мову, бережіть її, спілкуйтеся, адже українська – мова переможців!
Професійна діяльність педагога пов’язана з багатьма стресовими чинниками, що зумовлюють занепокоєння, тривогу. Під час нападу сильної тривоги людина може відчувати утруднене дихання, часткову втрату координації. Однією з ефективних технік самодопомоги “Тривожні думки” допомогла педагогам знизити рівень впливу негативних думок, сформувати навички позитивного мислення, підвищити стресостійкість.
