📢 Щоденні повітряні тривоги, переживання за близьких і рідних, численні ситуації небезпеки, викликані війною, «вимикають» наших дітей з освітнього процесу.

Необхідною умовою продовження навчання дітей в умовах війни – є увага до їхнього психоемоційного стану.

Найчастіше про свої проблеми діти сигналізують не словами, а зміною поведінки, скаргами на погане самопочуття. У них можуть з’являтися зміни в емоційній та когнітивній сферах, зовнішньому вигляді, тощо. Детальніше про це – у картках. ⤵️

Ці ознаки не є вичерпними, оскільки кожна дитина травматичні події переживає по-своєму. На це впливає вік, індивідуальне сприйняття, захищеність у психологічному плані, стійкість до стресу. Тому прояви травм війни у дітей можуть різнитися.

Для того, щоб забезпечити учням вчасну і потрібну психосоціальну підтримку, педагогам потрібно:
✔️ уважно спостерігати за поведінкою дітей;
✔️спілкуватися з ними;
✔️цікавитися їхніми справами;
✔️відмічати динаміку змін;
✔️у разі, коли помічені зміни – швидко діяти:
🔘запитати саму дитину, чи потрібна їй допомога;
🔘запевнити дитину що вона не сама буде справлятися зі своїми складними станами;
🔘поговорити з батьками;
🔘проінформувати шкільного психолога;
🔘запитати у колег, чи помітили вони ці зміни.

Наше головне завдання: перебуваючи поруч із дітьми, побачити і почути ці прояви, та запустити сигнал про необхідність їхньої підтримки.

Сьогодні дуже важливо залишатися стійкими і в жодному разі не опускати руки. Вправа “Дерево мого професійного Я” допомогла підвищити стресостійкість, сприяти усвідомленню якостей, визначити роль педагогічної рефлексії у власному професійному становленні і розвитку.

Зайві думки часто перевантажують нас, викликаючи стрес і втому. Спробуйте ці практичні методи, щоб “очистити” свій розум і повернути ясність:

🗝 Вправа “Ментальна скринька”: Запишіть на папір усе, що турбує, і “відкладіть” ці думки, уявляючи, що кладете їх у скриньку. Це допомагає відкласти зайве та сконцентруватися на важливому.

🗝 Медитація на дихання: Зосередьтеся на диханні. Якщо думки починають “захоплювати”, спокійно поверніться до спостереження за вдихом і видихом.

🗝 Фізичне розвантаження: Прогулянка або фізичні вправи знижують рівень стресу та допомагають переключитися.

🗝 Цифровий детокс: Вимкніть телефон і сповіщення хоча б на годину. Замість скролінгу соцмереж займіться чимось творчим або відпочиньте.

🗝 Правило “1 справа за раз”: Зосередьтеся на одній задачі. Завершивши її, переходьте до наступної. Це зменшує відчуття перевантаження.

🗝 Вечірній “розбір думок”: Перед сном запишіть короткий звіт про день — що сталося, що турбує, і що ви плануєте зробити завтра. Це допомагає мозку “розвантажитися” перед сном.

Обирайте ті техніки, які вам підходять, і застосовуйте їх регулярно. Звільнення від зайвих думок — це шлях до спокою та внутрішньої гармонії!

Мотивація може бути складною, особливо коли справи не йдуть так, як хотілося б. Ось кілька порад, які можуть допомогти підтримувати і посилювати мотивацію:

1. Зрозумійте свою мету
   Чітко усвідомте, чому ви хочете досягти певного результату. Ставте конкретні, досяжні цілі, а також задайте собі запитання: “Навіщо це мені?” Розуміння вашої справжньої мотивації допоможе не здаватися на півдорозі.
2. Розбийте цілі на менші кроки
   Великі цілі часто можуть бути складними у реалізації “тут і зараз” або “наступного місяця”. Розділіть їх на маленькі кроки, досягнення яких приносить задоволення і підвищує мотивацію. Наприклад, якщо ваша мета — написати книгу, почніть з написання сторінки щодня.
3. Створіть план і дотримуйтесь його
   Напишіть чіткий план, коли і як будете працювати над своєю метою. Дотримання розкладу допомагає зберігати концентрацію і дисципліну.
4. Зосередьтесь на прогресі, а не на ідеальності
   Важливо цінувати кожен крок вперед. Відстежуйте прогрес і визнавайте свої досягнення, навіть якщо вони незначні. Помічайте свій розвиток в процесі, а не тільки остаточний результат.
5. Оточуйте себе підтримкою
   Спілкуйтеся з людьми, які вас підтримують або мають схожі цілі. Позитивне оточення може стати потужним джерелом мотивації.
6. Винагороджуйте себе
   Винагорода собі після досягнення навіть маленьких успіхів може значно підвищити мотивацію. Винагороди можуть бути простими: смачна кава, фільм чи маленька подорож.
7. Відпочивайте
   Важливо не тільки працювати, але й відновлювати енергію. Постійне виснаження знижує мотивацію, тому слід приділяти час відпочинку.
8. Змінюйте підходи, якщо щось не працює
   Якщо помічаєте, що певний спосіб не дає бажаного результату, не бійтеся його змінити. Гнучкість допомагає залишатися мотивованим і пробувати нові методи.
9. Розвивайте позитивне мислення
   Вірте у свої можливості, боріться з негативними думками і не втрачайте віри у себе. Постійне підтримування себе позитивними думками зміцнює внутрішню мотивацію.

Якщо пам’ятати про ці поради і практикувати їх, мотивація поступово стане природнішою, а рух до мети — легшим і приємнішим.

Понад два роки повномасштабної війни змушують українців жити у стані постійного стресу. Новини про обстріли, втрати та руйнування вже не викликають гострих емоцій — це ознака емоційного “замороження”. Психіка вмикає захисний механізм, щоб уберегти нас від надмірного емоційного виснаження.

Ця реакція — природний захисний механізм, коли мозок адаптується до постійної напруги, але разом із негативними емоціями блокується і здатність радіти життю. Втрата емоційної чутливості може погіршити загальний стан здоров’я та знизити якість життя.

Як допомогти собі вийти з емоційного “замороження”

🟢 Зменште вимоги до себе
У стані тривалого стресу ваша продуктивність може знизитися. Це нормально, оскільки психіка витрачає ресурси на захист від емоційного перенапруження. Не вимагайте від себе бути такими ж активними, як раніше, і дозвольте собі працювати в комфортному темпі.

🟢 Складайте маленькі плани
Планування навіть найменших завдань допомагає побачити майбутнє і краще орієнтуватися у теперішньому. Це створює відчуття контролю над своїм життям і дозволяє поступово відновлювати емоційну стабільність.

🟢 Працюйте з тілом
Усвідомлені рухи й дотики допомагають “розморозити” емоції через тілесні відчуття. Погладьте домашню тварину, обійміть близьких, прийміть душ або зробіть кілька танцювальних рухів. Це допоможе повернути чутливість і активізувати позитивні емоції.

🟢 Спілкуйтеся з близькими
Поділіться своїми переживаннями з друзями або родиною. Це важливий крок до нормалізації вашого стану, адже багато людей відчувають те саме. Спілкування допомагає не лише знизити емоційне напруження, а й усвідомити, що ви не самі у своїх відчуттях.

🟢 Відновіть старі стратегії подолання стресу
Згадайте, що допомагало вам справлятися зі стресом раніше. Можливо, ті ж самі методи (прогулянки, творчі заняття, фізична активність тощо) спрацюють і зараз.

🟢 Звертайтеся за професійною підтримкою
Якщо емоційне оніміння триває досить довго і ви не можете впоратися сасостійно, зверніться до психолога. Фахівець допоможе вам розібратися з вашими почуттями та знайти способи відновити емоційну чутливість.

Емоційне “замороження” — це природна реакція на тривалий стрес, але важливо вчасно помітити його і поступово повертати собі чутливість. Піклуйтеся про себе, звертайте увагу на свій стан і дайте собі час для відновлення.

Професійна діяльність педагога пов’язана з багатьма стресовими ситуаціями. Тому важливо вміти знаходити баланс між неприємними моментами, пов’язаними з роботою та ситуаціями, заради яких ми щодня приходимо на роботу. Техніка “Коло балансу” сприяла усвідомленню стресових ситуацій та наявних ресурсів для їх подолання.

Підведено підсумки ІІ етапу XV Міжнародного мовно-літературного конкурсу учнівської та студентської молоді імені Тараса Шевченка серед учнів закладів професійної (професійно-технічної) освіти у 2024/2025 навчальному році.
За перемогу змагалися 29 знавців рідної мови з 21 закладу професійної (професійно-технічної) освіти області✍️
Учень нашого закладу ГОНЧАРЕНКО ОЛЕГ посів почесне І місце серед учнів другого курсу.
Вітаємо учня, бажаємо ще безліч перемог у подальшому житті.🎉
Висловлюємо щиру вдячність викладачці української мови та літератури Любовь Суховеева за якісну підготовку до конкурсу та зичимо натхнення, успіхів у всіх задумах та починаннях💙💛
Зберігайте рідну мову, бережіть її, спілкуйтеся, адже українська – мова переможців!

Професійна діяльність педагога пов’язана з багатьма стресовими чинниками, що зумовлюють занепокоєння, тривогу. Під час нападу сильної тривоги людина може відчувати утруднене дихання, часткову втрату координації. Однією з ефективних технік самодопомоги “Тривожні думки” допомогла педагогам знизити рівень впливу негативних думок, сформувати навички позитивного мислення, підвищити стресостійкість.

Збереження психічного здоров’я набуває все більшого значення, адже у професійній діяльності педагога кількість стресогенних чинників постійно зростає. Наслідками їхнього впливу є постійне переживання, дратівливість, тривожність, надмірна схвильованість, невпевненість, що негативно позначаються на здоров’ї людини та призводить до професійного вигорання. Вправа “Якого кольору моє життя” допомогла відпрацювати емоції, пов’язані зі стресом, профілактики емоційного вигорання, рефлексивності.

10 грудня у світі відзначають Міжнародний день прав людини, який заснувала Генеральна Асамблея ООН. Саме в цей день 75 років тому Організація Об’єднаних Націй прийняла Загальну декларацію прав людини.

Цей день – це нагадування про гідність кожної людини, невід’ємність її громадянських, культурних, економічних, політичних і соціальних прав, а також про необхідність їх захисту.

Гарантом безпеки кожної людини є знання своїх прав, обов’язків та свобод.

В ДПТНЗ “ПУТИВЛЬСЬКИЙ ПРОФЕСІЙНИЙ ЛІЦЕЙ” ліцеї було проведено низку заходів, спрямованих на підвищення рівня обізнаності учнів про права людини: “Права і свободи: у кого які і чому?”, “Невід’ємні права людини”, “Захист прав людини”, “Конвенція ООН про права дитини”, переглянули тематичне відео “Що таке права людини?”.

Під час заходів учні згадали, які права, обов’язки та свободи є у них, розглянули, як права пов’язані з обов’язками, обговорили, куди звертатися у разі порушення прав і свобод.

Закликаємо всіх до поваги прав людини та дотримання їх у повсякденному житті.